ARTICLE AD BOX
Один із перших тренерів півзахисника "Олександрії" Івана Калюжного з академії "Металіста" Володимир Лінке розповів, як відбувалося становлення футболіста.
- Як ви думаєте, чому Калюжному так і не вдалося закріпитися в структурі "Динамо"?
- Знаєте, я в Харкові стикався зі спеціалістами та горе-фахівцями, які скептично ставилися до стилю Калюжного. Іван габаритний, що не має різкості як у Мессі, тому говорили, ніби він повільний. Я відповідаю: "Добре, він повільний, але як він тоді всюди встигає?"
Кожен тренер має власне бачення, важко сказати, чому у нього не вийшло в "Динамо". У тому ж "Металісті 1925" теж не дуже трималися за нього. Чому? Тому типу повільний… Ось так він "повільно" у збірну і потрапив (посміхається).У мене Калюжний завжди грав у складі, був лідером на полі.
Він не став засиджуватися в "Металісті" і перейшов у 2015 році до київського "Динамо". Після трансферу в столичний гранд був період, коли Іван різко знизив вимоги до себе. Це призвело до того, що я перестав викликати його в юнацьку збірну. Він був у мене в обоймі, але випав зі стартового складу.
- Був період, коли Калюжний, маючи контракт із "Динамо", грав за команду Золочівського району на чемпіонат Харківської області. Виходить, для Івана – ігрова практика важливіша за статусність клубу, в якому він знаходиться?
- Де він тільки не грав (посміхається). Це говорить лише про його любов до самої гри. Але ж ви розумієте, як у нас підписувалися контракти з "Динамо" чи "Шахтарем". Це більше схоже на кабалу. Чоловік хоче піти, наприклад, але кого це там хвилює? Навіть коли в оренду віддають, перед цим продовжують контракт, щоб гравець і надалі їм належав. Не думаю, що це правильний підхід. Адже грати молоді треба. Скільки гравців у "Динамо" та "Шахтарі" не розкрилося через такий підхід…