Стук с той стороны. Акценты зрителя на игре Шахтера с Янг Бойз

Іноді я заздрю своїй дружині. Тій суто дитячій безпосередності, з якою вона дивиться футбол. Але ж колись і я був таким, але більше знаєш – гірше спиш. Де ж хлопчик той окатий... Учора дружина вже вдруге в сезоні сказала: "Добре, що наші пропустили першими". Після чого вони знову виграли. Збіг?

Не думаю. Те, що "Шахтар" може брати очки з таким суперником, виразно читалося до матчу. Те, що він має перемагати "Янг Бойз", чітко проявилося під час гри. І біда лише в тому, що для успіху і гарного настрою нам знадобилося чекати зустрічі з аутсайдером Ліги чемпіонів і десятою командою Швейцарії на сьогодні.

На їхніх кадрових проблемах акцентувати не буду – це їхні проблеми, нам би зі своїми розібратися. Як часто ми згадуємо безсмертне Станіслава Єжи Леца: "Коли я думав, що досяг дна, знизу постукали". Учора нам недвозначно натякнули: дно ЛЧ уже зайнято. І порівняно з ними, ми почуваємося добре.

Загалом тепер, на екваторі попереднього турніру, нижче "Шахтаря" розташувалося вісім команд. Але не будемо поспішати з наполеонівськими планами виходу в плей-оф – просто порадіємо першій нашій перемозі в регулярному євросезоні. Що вже само по собі чимало.

Гра була веселою – з десяток гольових моментів – з точки зору любителя футболу, не експерта. Більшість із них припала на перший тайм, як і всі голи. Але й після перерви поєдинок дивився з достатнім інтересом.

Відкривши рахунок на 27-ій хвилині, вже чотирнадцять хвилин потому "молоді хлопці" програвали. І після цього реально могли зрівняти рахунок, мабуть, лише одного разу – коли на 83-ій хвилині рейд заповзятливого Монтейро рішуче перервав Бондар.

За співвідношенням шансів "Шахтар", безумовно, мав вигравати крупніше. На мій погляд, тут виглядали впевнені 2:0. І якби не етюд імені Бондаренка, бути б Різнику "сухим" – суперник виглядав в атаці активним, але аж ніяк не летальним.

На думку колеги Юстаса, "Бойз" ще й двічі пощадив ізраїльський арбітр. У дебюті гри – коли можна було "ставити позначку" за гру рукою, і за 1:1 – коли Судакова відчайдушно тягнули за футболку.

Як на мене, найпомітнішою фігурою матчу став Зубков, який взяв участь у більшості атакувальних акцій команди Пушича. Потім назву офіційно найкращого і найкориснішого Судакова. До перерви помітним був Егіналду. Рідко кидаються в очі захисники, але вчора не виділити Бондаря було неможливо.

Отже, третя команда України ще в змозі розібратися з десятою командою Швейцарії. За всіх проблем останньої. Це не іронія, а констатація факту. Радий не менше за вашого і до сну відходив у благодушному настрої. Але потрібно чітко розуміти: суперників такого рівня тут більше не буде.

Напередодні старту Ліги чемпіонів суперкомп'ютер Орта прогнозував для "Шахтаря" за підсумками попередньої попередньої фінальної гри 5 набраних очок і 33-тє місце. Подивившись першу половину ігор команди, для себе зробив висновок: таки-так, стрибнути вище архіскладно. Як не сумно, але це вже буде схоже на маленьку сенсацію.

• Більше новин зі світу футболу читайте в режимі Live у Telegram UA-Football

Але в кого ми відберемо ще одне очко: у ПСВ, "Баварії", "Бреста" чи "Боруссії"? Що ви кажете, наступного разу? Або на фініші – коли очки можуть бути для суперника вже не настільки важливі? Сам не хочу – що, не треба? Однак доводиться "каркати", хоча чого простіше, задерши штани, бігти за оптимістами: все, мовляв, тільки починається...

Кажуть, хто мало бачив – багато плаче. А хто бачив багато – уже все виплакав? І два слова про "пухнастий" футбол "Шахтаря". Він, як і в УПЛ, проходить лише тоді, коли це дозволяє суперник. Та у футболі завжди так, скажете ви. Вірно, це і дозволяє визначити рівень можливостей і претензій команди.

Але не забудьте зробити знижку на прокляту війну. Без неї все точно було б інакше.

Фото - UA-Футбол