Сильна, але м'яка Баварія, добротний сиквел Хабі Алонсо, Ковач підтягнув Дортмунд — огляд сезону Бундесліги

Баварія знову схожа на себе, але бракує зрілості

"Срібна салатниця" повертається в Мюнхен. Венсан Компані заслужив позитивну оцінку – без охів-ахів, але зі стриманими компліментами. Рік тому Баварія була в плачевному становищі: фінішувала третьою (під Баєром і Штутгартом), втратила ідентичність і не могла знайти тренера. Ризикована ставка на Компані спрацювала. Бельгієць не тільки взяв чемпіонство, а й відновив видовищний футбол.

Баварія знову прагне домінувати в кожному матчі, більше часу проводить з м'ячем, сміливо тисне та різноманітно атакує. Такий стиль краще підходить мюнхенським зіркам, ніж боязливість Тухеля. Кімміх відновив репутацію елітного хавбека, Мусіала отримав свободу та заграв на рівні претендента на ЗМ, Олісе з першого сезону став найкращим гравцем команди, а сильні сторони Упамекано повністю затьмарюють рідкісні фейли. І тільки Кейн, забравши на себе пласт непомітної корисної роботи, втратив у блиску.

Кейн дорвався до трофеїв, але за це доводиться дечим платити

Чого не вистачає – зрілості. Тобто вміння без нервів закривати виграні матчі та не сипатись, коли гра йде проти плану. Звідси низка прямо-таки провальних поєдинків, як от в лютому на полі Баєра. Фантастична осіння битва з Барселоною не мала завершитись так ганебно. В 1/4 Ліги чемпіонів мюнхенці вилетіли від Інтера через слабшу менталку, граючи краще навіть без половини травмованої основи. Ця наївність повинна зникнути з досвідом Компані.

Леверкузен занурюється в сіру реальність

Баєр провів настільки феєричний попередній сезон, що відкат був неминучим. І він трапився. Не так монструозно працюють фланги в особах Грімальдо та Фрімпонга, основний форвард Боніфейс травмувався та хотів втекти в Саудівську Аравію, суперники почали краще готуватись, зникла магія камбеків на останніх хвилинах.

Але з цим всім Леверкузен – друга команда Німеччини. З великим відривом від конкурентів у таблиці та зі ще більшим на полі. Принципи збереглись, якість гри на рівні, просто акценти змістились в сторону залежності від Вірца. До травми Флоріан проводив прекрасну кампанію, після якої йдуть в суперклуб за 100+ мільйонів.

Хабі Алонсо затримався на рік і втримав навколо себе команду. Тепер він збирає речі в Реал – казка завершується. Слідом за тренером йде найкращий гравець і інші лідери. Фрімпонг за крок від Ліверпуля, Та от-от опиниться в Баварії, Грімальдо обирає наступний клуб, Джака думає про пенсію в Туреччині. Чемпіонська команда вивітрюється на очах. Цей сезон став добротним сиквелом золотої торішньої історії. Далі – новий фільм з новими героями. Шик 26 голами в усіх турнірах подав заявку на головну роль.

Чарівник Леверкузена: чи підійдуть ідеї Хабі Алонсо Реалу?

Дортмунд врятував сезон, усвідомивши реальність

Боруссія теж хотіла молодого прогресивного тренера, тому довірила команду Нурі Шахіну, який перед тим дав імпульс в ролі асистента. Однак турок не впорався. Жодної ідеї реалізувати не судилося, команда виходила на матчі розбитою і розгубленою. Тримали марку хіба що Гірассі та Гросс. Були об'єктивні труднощі, зокрема дірка зліва в обороні, але такий жахливий футбол з таким солідним складом виправдати важко.

Призначення Ніко Ковача сприймали скептично. Звичайно, це не тренер для фіналіста Ліги чемпіонів, де виховують голандів і беллінгемів. А от для 11-ї команди Бундесліги – саме те. Хорват в лютому очолив Боруссію в середині таблиці та затягнув на четверте місце. У восьми останніх турах "чорно-жовті" здобули сім перемог, втративши очки лише з Баварією.

У Дортмунді зараз немає зіркової молоді на продаж (окрім Гіттенса), зате є багато середніх футболістів, які поступово деградують. Кому, як не Ковачу, працювати з Нмечею та Адеємі, чи витягувати з апатії Забітцера та Брандта? Гравці отримали зрозумілі завдання, у них почало виходити – змінився настрій і підхід, команда побігла. Добігти також вдалось до чвертьфіналу Ліги чемпіонів, обігравши по дорозі Барселону.

Боруссія опустилась нижче рівня Ковача. Він оперативно підтягнув назад – чудова робота. Зробити новий крок, повернувшись до боротьби за титул, з цим тренером не вдасться. Але стабілізувати ситуацію після турбулентних років буде корисно. Наприклад, впевнено виходити в Лігу чемпіонів, а не сподіватись на подарунки від конкурентів до останнього туру.

Диво було близько, обійшлись несподіванками

Бундесліга в цьому сезоні розчарувала. Дві сильні команди, а всі інші страждають від проблем різної складності. Для потрапляння в єврокубки достатньо хорошої організації гри. Якщо ж є пара топових футболістів – можна розраховувати на Лігу чемпіонів. Буквально.

Айнтрахт фінішував на третьому місці виключно завдяки зв'язці форвардів Мармуша та Екітіке. Без них – звичайний середняк з дірявою обороною і контратаками. Обидва оформили по 15 голів і 8 асистів, розриваючи на просторі. У другому колі Екітіке довелося самотужки тягнути "орлів", адже єгиптянин після грандіозної першої половини сезону поїхав у Манчестер Сіті.

Фрайбург знову п'ятий, вдруге за три роки. У 2023-му не вистачило трьох очок до ЛЧ, у 2025-му – двох. Втім, вихід у Лігу Європи – теж стрибок вище голови, зважаючи на скромний бюджет клубу. Юліан Шустер працює за конспектами Крістіана Штрайха. Успіх Фрайбурга побудований з простих матеріалів: боротьба, дисципліна та сімейна атмосфера. Дрібку класу додають вінгери Гріфо та Доан.

Майнц гратиме в Лізі конференцій, що теж неабиякий сюрприз. Футболісти – не зірки, тренер – не геній. Проста робоча команда, яка багато фолить і пресингує, граючи в прямолінійний футбол. Кістяк складають вихованці: позаду досвідчені Центнер і Белль, попереду перспективні Буркардт і Небель. На весняну міжнародну паузу Майнц йшов у зоні ЛЧ, тоді ми говорили про команду детальніше.

Сила в простоті. Болонья, Ноттінгем Форест і Майнц — що стоїть за головними сенсаціями сезону?

Абсолютні провали "пластикових" клубів

Традиціоналісти радіють, адже два "головні зла" німецького футболу провели нікчемний сезон. Гоффенгайм ледь не спустився в зону вильоту, а Лейпциг вперше пролетів повз єврокубки.

У Гоффе катастрофа в обороні (в середньому – по 2 пропущені за матч) і хаос в управлінні. Намагаючись налагодити процеси, клуб найняв спортивного та технічного директорів з австрійського Штурма, після чого звідти ж забрав тренерський штаб. Позитиву не видно – Гоффенгайм осоромився в Лізі Європи та завершив сезон однією перемогою за 10 турів.

Лейпциг має вибудувану клубну ідентичність та чіткі ігрові принципи. Марко Розе зі школою Ред Булла гарно вписувався. Але це на папері. На полі ж його команда з осені до весни билась в конвульсіях. 7 поразок у Лізі чемпіонів. Якби не досвідчений Гулачі у воротах, Лейпциг не заліз би у верхню частину таблиці. РБ в топ-5 найгірших команд Бундесліги за допущеними моментами. Закономірний підсумок – звільнення. Підбили крила травми Раума та Шлагера, чимало пропустив лідер Хаві Сімонс. Це єдине, що Розе може показати на своє виправдання.

Хто вартий згадки

У розчарування проситься ще Штутгарт, який просів після срібних медалей минулого року. Команда банально не впоралась з втратою Гірассі, Антона, Іто. Яскравість залишилась, стабільність зникла. Ще є шанс виграти Кубок Німеччини (попереду фінал проти Армінії з третього дивізіону) та вийти в Лігу Європи. Трофей стане чудовою винагородою для Себастьяна Хеннеса.

Не дивно, що за участі Штутгарта відбувся найвидовищніший матч сезону, а точніше тайм. Дивно, що співтворцем вистави став Уніон. У квітні команди забили 8 голів до перерви, а Кверфельд створив шедевр. В принципі, огляду цього матчу вистачить, щоб оцінити все хороше в Уніона – найкрасивіший гол сезону та стандарти. Загалом столична команда дрейфує в сторону зони вильоту.

Вердер фінішував за одне очко від єврокубків, через що недобере уваги. Оле Вернер старається поставити осмислений футбол з дуже скромними виконавцями. Бремен зазвичай бере паузу, підіймає голову та планує подальший рух м'яча, перш ніж бити вперед і бігти, а це вже гарантує перевагу над більшістю опонентів.

Короткі компліменти

Том Бішоф – один з небагатьох променів у тумані Гоффенгайма. Різносторонній 19-річний хавбек, постійно націлений на загострення, який водночас гарно проявляє себе в роботі без м'яча. З літа буде в Баварії, перейшов вільним агентом.

Тім Кляйндінст – той, завдяки кому Боруссія М стабільно набирала очки примітивними навісами. 40% ударів завдав головою, поклав 16 голів і став основним центрфорвардом збірної Німеччини. На жаль, отримав серйозну травму.

Ангело Штіллер – серце симпатичного Штутгарта, яке задає напрямок атакам. Після торішнього розпродажу роль Штіллера збільшилась – кожна атака проходить через нього. Повідомляють про серйозний інтерес Реала.

Фінн Дамен – спонсор переродження Аугсбурга. У першому колі команда безбожно пропускала, а в другому встановила клубний рекорд, не виймаючи м'яч з власних воріт 683 хвилини. Потрібно було лише змінити голкіпера. Дамен за 19 матчів дев'ять разів зберіг ворота сухими і парирував 79% ударів.

Мохамед Амура – найгостріший гравець Вольфсбурга за межами стандартних положень. Низький динамічний форвард, який любить атакувати зі зміщеннями з лівого краю. За сезон збільшив свою вартість вдвічі.

Колишній голкіпер Зорі зробив різницю в боротьбі за виживання

Санкт-Паулі зберіг прописку завдяки дисциплінованій обороні та голкіперу. Нікола Васіль, який чотири роки тому грав за Зорю, тепер став найкориснішим воротарем Бундесліги, врятувавши Санкт-Паулі від 9 пропущених голів відповідно до моделі PSxG.

Гайденгайм не впорався з додатковим навантаженням Ліги конференцій. Сильний початок сезону забезпечили Пауль Ваннер (орендований у Баварії) та Лео Шинза (прийшов з третьої ліги), а далі не вистачило ні кадрового, ні емоційного ресурсу. Наприкінці першого кола довелося пережити 7-матчеву серію поразок із загальним рахунком 24:7. Навесні обидвох героїв Франк Шмідт вже посадив у запас.

Втім, Гайденгайму вистачило запасу, щоб не вилетіти напряму, а потрапити у перехідні матчі. За спиною залишились два зовсім слабкі колективи: Бохум і Гольштайн Кіль. Обидва аутсайдери подали ознаки життя лише в другій половині сезону, дружно обігравши Дортмунд. Веселе прощання з Бундеслігою. А повертається нарешті Гамбург!