Сергей Пучков: Оставил ли кыргызстанский опыт двойственные ощущения? Абсолютно точно

Грудневе призначення українського фахівця Сергія Пучкова головним тренером молодіжної збірної Киргизстану (U-20) стало для нього справжнім випробуванням на стійкість. Успішно працюючи у киргизстанському футболі із клубом "Мурас Юнайтед", який виграв Кубок країни та став бронзовим призером чемпіонату, він, здавалося б, пішов на підвищення. Пучкову довірили "молодіжку", яку потрібно було у стислі терміни підготувати до старту у досить серйозних континентальних змаганнях – Кубку Азії. Разом із помічниками він взявся за справу, засукавши рукави.

Було проведено тренувальний збір, під час якого приділялось чимало уваги фізичній та тактичній підготовці футболістів. Та стати чарівником у країні, де футбол ніколи не був основним видом спорту, а зараз лише робить перші кроки у своєму становленні, було неможливо. У першому ж матчі групового раунду підопічних Пучкова спіткала невдача – 1:5 від Австралії. А потім були поразки від господарів турніру, молодіжної збірної Китаю – 2:5 і від ровесників з Катару – 0:4. Зрозуміло, що в іграх із суперниками з таких потужних у багатьох відношеннях країн стрибнути вище голови скромному Киргизстану було напрочуд важко. Та зважати на ті чи інші обставини у Федерації футболу не стали – Сергія Пучкова і його штаб було звільнено. Так завершилась піврічна епопея нашого фахівця на азійській землі.

Про свою роботу у Киргизстані Пучков погодився розповісти кореспонденту UA-Футбол.

- Сам того не очікуючи, своєю роботою у "Мурас Юнайтед" я дав можливість керівництву киргизстанського футболу звернути увагу на українських фахівців, - сказав він. – Аби підняти його рейтинг, їх і почали запрошувати до Киргизстану. Взяти хоча б той же "Мурас Юнайтед". На вакантне місце головного тренера після мого переведення на роль очільника "молодіжки" було призначено Олександра Поклонського. Українці працювали і в моєму штабі – зокрема, Ігор Покаринін, Валерій Шаповалов. Мої співвітчизники були помічниками і у молодіжній збірній Киргизстану – Олексій Годін, Валерій Паламарчук.

- Невже рівень киргизів настільки невисокий, щоб пропустити у трьох матчах Кубка Азії 14 м’ячів?

- Якщо говорити відверто, то голкіпери у киргизстанської "молодіжки" дуже слабкі. У певній мірі це пов’язано із роботою тренера воротарів, який, на мій погляд, не використовує тих необхідних прийомів, якими керуюсь я. Мої вимоги для футболістів цього амплуа полягають у впевненій грі ногами та вмінні робити підказки своїм оборонцям. Можливо, у грі ногами стражі воріт, здавалося б, виглядали непогано, однак всі м’ячі, які були пропущені, вони відбивали перед собою. А це неприпустимо. Що ж стосується захисників, то вони не виконували тих вимог, про які я невтомно їм говорив. На жаль, впродовж місяця-півтора, які були відведені для підготовки до Кубка Азії, так і не вдалося достукатися до свідомості футболістів. Вони хоч і били себе в груди, стверджуючи, що є патріотами своєї країни, довести це в іграх не змогли. Виходить, що патріотами вони були лише у роздягальні. Виходячи ж на футбольне поле, на цьому всі заяви і закінчувались.

- У такому разі хотілося б знати: чим пояснили ваше звільнення керівники Федерації футболу Киргизстану?

- Після повернення з Кубка Азії у стінах Федерації відбувся традиційний звіт про виконану роботу. На таких заходах, зазвичай, збираються тренери усіх збірних Киргизстану – від наймолодшого віку юнацьких до національної команди. У мене поцікавились, що саме не дало можливості "молодіжці" виступити успішно? А щоб ви розуміли: завдання було вийти із групи. Вже тоді можна було пригадати фразу із легендарної гайдаєвської комедії, де герой Георгія Віцина каже: "Ви даєте нереальні плани" (сміється). Відповів їм так, як є: як за місяць чи навіть півтора можна створити боєздатну команду? Адже я її не формував, не переглядав кандидатів. Мені просто дали футболістів – мовляв, роби з ними все на свій розсуд. Незважаючи на брак часу, я разом із помічниками підготували їх як у фізичному, так і у тактичному плані. Довелося команду перебудувати, змусивши грати в агресивний футбол – той, який я застосовував у "Мурас Юнайтед" і який дозволяв досягти позитивного результату. Та повторюсь: достукатись до свідомості футболістів не вдалося. Після чого зрозумів: з молоддю себе потрібно поводити трохи по-іншому. А про свою відставку я дізнався через кілька годин після засідання. Мене позвали і повідомили: "Ви звільнені з посади, яку займали".

• Більше новин зі світу футболу читайте в режимі Live у Telegram UA-Football

- Киргизстанський досвід, схоже залишив у вас подвійні відчуття, чи не так?

- Абсолютно точно. Після періоду роботи у "Мурас Юнайтед" відчував піднесення і задоволення від виконаної роботи. По завершенні сезону-2024 були думки щодо тих чи інших напрацювань, які хотів було застосувати у новому чемпіонаті. Однак цим планам не судилося здійснитись через це саме "підвищення" – призначення на пост керманича молодіжної збірної. А це вже зовсім інші відчуття. Шкода, що попри невдалий виступ на Кубку Азії у Федерації футболу Киргизстану так і не усвідомили, що справа зовсім не у Пучкові. Будь-який тренер не зміг би забезпечити результат із цими футболістами. І справа не стільки у недостатній кваліфікації, а у їхній розпещеності. Не розумію, як міг мій попередник до цього довести молодих хлопців за два роки своєї роботи. Втім, це вже питання не до мене. Одне можу сказати: "підвищення" у моїй кар’єрі враз все зламало.