С бенефисом Лунина. Уже лигочемпионовская классика. Пять памятных битв между Ман Сити и Реалом

Історія нараховує 12 поєдинків — 4 перемоги однієї команди, 4 — іншої та стільки ж нічиїх. Не складно здогадатися, що уже в наступному матчі шальки терезів обовʼязково схиляться у якийсь із боків. А поки ж пригадуємо, що ж там було.

Ще до жеребкування стиків ЛЧ була зрозуміла велика ймовірність зустрічі “Манчестер Сіті” та “Реалу”. Усе могла зіпсувати мюнхенська “Баварія”, але ні — зорі підказали Тьяго Алькантарі правильну кульку.

Опісля Карло Анчелотті підкреслив, що суперництво “має вигляд дербі”. І з цим важко не погодитися — лише за останні пʼять років команди бачилися 8 разів. Натхненні цим фактом, ми вирішили пригадати найцікавіші епізоди — а повірте, їх відбулось немало.

18 вересня 2012-го, груповий етап ЛЧ, “Реал” — “Манчестер Сіті” — 3:2. Ремонтада та знамените ковзання Жозе Моурінью

Перемога в АПЛ 2011/12 долучила “Манчестер Сіті” до когорти найкращих. У найпрестижнішому клубному турнірі “містяни” виступали ще у 1968-му, причому вилетіли у стартовому раунді — постарався “Фенербахче” (1:2).

І ось ця тривала відсутність наочно продемонструвала важливість регулярної участі в єврокубках. Маючи у розпорядженні топовий склад, Роберто Манчіні не знайшов вагомих аргументів проти “Боруссії” Дортмунд, “Реалу” й навіть “Аяксу”, внаслідок чого обмежився 3 балами та четвертою сходинкою.

Увесь перший тайм англійці тріщали по швах та по хорошому ще до перерви мали дістати із сітки два-три мʼячі. Кріштіану Роналду, Гонсало Ігуаїн, Карім Бензема, Анхель Ді Марія, Марсело та Самі Хедіра навалилися на карний майданчик й раз-по-раз мучили Джо Харта.

Захопившись атакою, “Реал” не вгледів, як різко опинився у позиції відстаючих — Яя Туре прорвався крізь дезорієнтовану оборону, пасом підключив Едіна Джеко, й боснієць мав цілу вічність, аби зблизитися з Ікером Касільясом. Якщо чесно, культовий воротар був у сантиметрах від того, щоб одразу пропустити вдруге (на щастя для іспанців, Марсело завадив Туре пробити краще).

Крім гарних скілів у захисті бразилець вразив ефективними ривками попереду — власне, саме він поцілив обвідним ударом майже у “девʼятку” та зрівняв рахунок.

На 85 хвилині Александар Коларов виконав навіс, Хабі Алонсо спробував завадити траєкторії, але за суттю тільки закрив кут огляду Касільясу. Звичайна подача трансформувалася у 2:1 на користь гостей, однак, що показово, анітрохи не знітила “галактикос”.

Кінцівку витяг Карім Бензема — на 87-й із розвороту більярдно поцілив у кут; він же так запресингував Харта, що той у наступному моменті розгубився перед Роналду — круглий прошмигнув під опорною рукою кіпера й встановив на табло 3:2. Це сьогодні ми звикли до поняття ремонтади мадридців в ЛЧ, а того вересневого вечора всі ошаленіли від побаченого — Жозе Моурінью хоч і не порадував гравецькою карʼєрою, але втілив еталонне святкування у стилі Дідьє Дроґба, “проїхавши” на колінах. Так радів, що зіпсував дорогий костюм.

26 квітня 2022-го, півфінал ЛЧ, “Манчестер Сіті” — “Реал” — 4:3. Шаленство на “Етіхаді”

Тут “Ман Сіті” підійшов до справи дуже по-господарськи — і сам показав, на що здатен, і любʼязно дав розвернутися “Реалу”.

В перші десять хвилин “містяни” рвали та метали: Кевін Де Брюйне є знаним експертом по Тібо Куртуа, але якось мадридці гуртом недооцінили той факт, що півзахисник може завдати якісного удару головою. Він же асистував Габріелю Жезусу — бразилець відчув на собі пресинг Давида Алаби, але класно відклеївся і з кількох метрів “розстріляв” голкіпера.

Вважаємо доречним трохи посварити Гвардіолу — десь каталонець не пригальмував, щоб його команда перевела дух та вірно оцінила картину. “Бланкос” погодилися із розкладом та міцно вчепилися за контратаки й стандартні положення; одне із таких й стало зачіпкою для майбутньої вендетти.

Так, у вас є Кевін та Габі, зате ми відповімо Карімом Бензема. Філ Фоден прийняв на голову та підловив Куртуа? Нічого, Вінісіус Жуніор зі швидкістю електрички прибере Фернандінью, пронесеться флангом і впорається із Едерсоном буквально за дві хвилини. Бернарду Сілва відвантажив четвертий і ніби поховав надії? А давайте подякуємо Емеріку Ляпорту, що вирішив пограти у волейбол та таким чином дав Бензема шанс на пенальті.

Словом, “Реал” зовсім не втратив рівновагу, виглядав зібрано та з лицем “ми все одно виплутаємося”. Хто ж знав, що невдовзі так і відбудеться.

4 травня 2022-го, півфінал ЛЧ, “Реал” — “Манчестер Сіті” — 3:1. Джокер, кинутий Анчелотті

Майже увесь плейоф ЛЧ 2021/22 “Реал” висів на волосині — хеттрик Бензема врятував у боротьбі з “Парі Сен-Жермен” (3:2), у додатковий час прогнувся і “Челсі” (5:4). Але от те, що коїлося в Іспанії проти “Манчестер Сіті” — апофеоз та симбіоз крутості й вдачливості “бланкос” (ну, вибачте, без фарту не обійшлось). А як це ще назвати? Саме тут зародився славнозвісний мем про брову Карло Анчелотті — такий собі “фергі-тайм”, лише у виконанні італійського спеціаліста.

Здавалося б, Гвардіола приїхав, нехай і з мінімальним, але гандикапом. До того ж півтора тайми тренер почував себе досить добре — на 73 хвилині оборона “Реалу” відверто проспала підключення Ріяда Мареза, котрий відгукнувся на безхитрісний пас Бернарду Сілви та вгамселив у ближній для Куртуа кут. Що може піти не так?

Дехто із прихильників “бланкос” потихеньку збирався на вихід (та і станом на 86 хвилину “Сіті” ледь не подвоїв перевагу — Гріліш прорвався крізь редути, поклав на лопатки Тібо, й тільки жертовне втручання Ферлана Менді допомогло уникнути краху).

Ситуація патова? Не для Родріго. На 68 хвилині Анчелотті відправив на відпочинок Тоні Крооса, залучив бразильського вінґера, й хлопець змінив хід подій — на 90-й відреагував на скидку Бензема, а через хвилину повторив процедуру, але вже з підтримкою Марко Асенсіо.

В екстра-таймі “Ман Сіті” не знітився, як це колись зробив мадридський “Атлетіко”, проте вдався до необовʼязкових грубощів й на 90+5 “привіз” пенальті. В моменті читалося, що Рубен Діаш навмисно “зрубав” Бензема у штрафній зоні, тож Даніеле Орсато справедливо вказав на одинадцятиметрову позначку. Такий майстер, як Карім, не схибив.

“Меренгес” вкотре кваліфікувалися до вирішальної стадії, де розібралися з “Ліверпулем” — чашку принесла точність Вінісіуса Жуніора.

17 травня 2023-го, півфінал ЛЧ, “Манчестер Сіті” — “Реал” — 4:0. Солодка помста Пепа

Варто було долі звести “Манчестер Сіті” та “Реал”, як пригадалися флешбеки минулого сезону. Історія, у якій вершкові” знову ставлять у куток Гвардіолу, зокрема, завдяки магії останніх хвилин, підтримувалася впритул до другого акту півфінальної вистави — раніше, на “Сантьяго Бернабеу” Вінісіус Жуніор та Кевін де Брюйне обмінялися точними пострілами й залишили підґрунтя для широкого дискурсу.

Тим не менш, вдома “блакитний місяць” зняв усі питання. Як іспанці не намагалися загальмувати суперника (дебют поєдинку прикметний наявністю чималої кількості силових дуелей), господарі невблаганно йшли вперед. Було очевидно, що Пеп та його банда максимально налаштовані унеможливити будь-які спекуляції, й якби не Тібо Куртуа, підозрюємо, що “Реал” отримав би на горіхи ще більше.

Небезпека, створена Ерлінгом Голандом, послужила дзвіночком, а потім своє слово сказав Бернарду Сілва — відвантажив дубль й з хорошим настроєм вирушив на перерву.

І якщо ще загального рахунку 1:3 жевріла надія, що “Реал” виплутається (як не крути, належний досвід присутній), то всі сподівання помножили на нуль Мануель Аканджі й Хуліан Альварес. Відзначимо, що Пеп угадав з аргентинцем, як і Філом Фоденом — обидва зʼявилися із лави запасних і змайстрували четверте взяття воріт.

Блискучий перформанс каталонського менеджера та солодка помста — на стадіоні витало відчуття повної впевненості, що “МС” незабаром оформить трофей Ліги чемпіонів. Зрештою, так і сталося — 10 червня Родрі забив “Інтернаціонале” та втілив мрію блакитної частини Манчестера.

17 квітня 2024-го, чвертьфінал ЛЧ, “Манчестер Сіті” — “Реал” — 1:1 (серія пенальті — 3:4). Бенефіс Луніна

От давайте чесно — ви теж у глибині душі зраділи, коли минулоріч Тібо Куртуа двічі серйозно травмувався. Так, це непрофесійно, але … Але на останньому рубежі “вершкових” пацан із Харківської області.

Причому заслужено — Андрій по ділу виграв конкуренцію у Кепи Аррісабалаги, взагалі-то дуже кваліфікованого знавця своєї справи. Спочатку українець ротувався, потім вчепився за шанс із “Брагою”, проти якої відбив одинадцятиметровий, а остаточно зняв питання щодо другого номера у виїзній боротьбі із “Лейпцигом”. 9 сейвів, впевнена гра на виходах — було видно, що наш співвітчизник набрав солідну форму.

Єдине, що тривожило — це відсутність досвіду та стабільної практики на настільки високому рівні. Коли 9 квітня “Ман Сіті” навідався на “Сантьяго Бернабеу”, то, на жаль, частково підтвердив цю тезу — інакше б Бернарду Сілва так легко не обдурив “стінку”, виставлену Луніним, та не поцілив у порожній кут уже на 2 хвилині.

На щастя, паралельно не радував Штефан Ортега, й підсумкові 3:3 дещо згладили кути. Водночас преса та статистичні портали, що синхронно виставили очікувано низькі оцінки, продовжили лякати — “блакитний місяць” й так сприймався фаворитом, а на Андрія чекали трибуни “Етіхад Стедіум”.

І ось тут критики з тріском обламалися — таке враження, що напередодні хлопець пройшов сильну психологічну накачку, адже із прибуттям до Англії холоднокровно витримав натиск та не здійснив жодної кричущої помилки. Навіть взяття воріт, проведене Кевіном Де Брюйне на 75 хвилині, не можна записати у мінус Андрію — все ж бельгійцю посприяв Антоніо Рюдігер, й кут залишився зрадницьки незахищеним.

Серія пенальті? Виокремимо кілька епізодів — по-перше, камери упіймали мить, як Аррісабалага, що раніше протистояв “Сіті” в АПЛ, консультував Луніна (до речі, яскравий приклад здорового мікроклімату в колективі), по-друге, Андрій не здригнувся після того, як свою спробу змарнував Лука Модрич. Навпаки — українець кардинально перевернув ситуацію: взяв удар вищезгаданого Сілви та таким чином красиво відповів за провал більш ніж тижневої давності, а потім зреагував по Ковачичу.

Майстерно виконана робота привернула величезну увагу та послужила одним із підводних каменів у майбутніх претензіях Луніна за різноманітні індивідуальні нагороди.