Представитель Уполномоченного по защите языка: Алиев тусуется в медиафутболе, там есть Федорчук, Кополовец. Они же могут побудить его перейти на государственный язык

Представник Уповноваженого із захисту державної мови, ветеран російсько-української війни Ігор Спірідонов в ексклюзивному інтерв'ю для сайту UA-Футбол розповів про контроль української мови у медіа та дав оцінку спортивним конфліктам на мовному підґрунті.

- Пане Ігорю, Ви – представник уповноваженого з питань мови у спорті. Розкажіть коротко про Ваші обов’язки.

- Я представник Уповноваженого не тільки з питань мови у спорті, але це одна із сфер, яка регулюється Законом України про функціонування української мови як державної. До моїх повноважень належить те, щоб спорт в Україні був україномовним, щоб дотримувався Закон у сфері спорту незалежно від того, чи це заняття у дитячо-юнацькій спортивній школі, чи федерації, чи на телебаченні.

Якщо людина надає послуги у сфері спорту та отримує за це заробітну плату – вона зобов’язана поважати державну мову і зобов’язана надавати інформацію про ті чи інші послуги та здійснювати заняття українською мовою.

- Як часто до Вас надходять скарги саме щодо занять у дитячих академіях зі спорту?

- Такі скарги надходять з різних регіонів, з Києва, Харкова, Одеси, Дніпра. Порушень вистачає. Є ситуації, де ми реагуємо на рівні, який не передбачає відкриття державного контролю. Це одна з процедур, яка дозволяє з’ясувати всі факти та обставини, які спричинили порушення мовного законодавства та дозволяє реагувати у законний спосіб.

Закон про мовне регулювання в Україні чинний з 2019-го року, але не всі тренери, керівники спортивних шкіл дотримуються цього постулату. Ми в установі повинні реагувати на подібні ситуації. Бо ті, хто ігнорує закон, не переходячи на українську мову – роблять це свідомо, або живуть у паралельній реальності і не знають, що такий закон існує.

Представник вирішує, чи є порушення, а Уповноважений вирішує, чи є підстави для штрафних санкцій.

Є ситуації, коли порушники виправляються, переходять на українську мову, тоді Уповноважений може ухвалити рішення про попередження. Якщо порушник принциповий, грає на користь пропаганди Російської Федерації – тоді може бути застосований штраф. Іноді грошове стягнення – спосіб вплинути на його свідомість та подальші дії.

- За Вашими даними, скільки відсотків тренерів вже перейшли на українську мову після порушень?

- На жаль, не ведемо повної статистики мови викладання тренерами в Україні – це дуже складно. Якщо брати ситуації, які нам відомі (після звернень та скарг) – орієнтовно 60%.

- Як часто Вам доводиться брати участь у засіданнях щодо порушення мовного законодавства медіа?

- Часто надходять скарги щодо застосування державної мови у сфері медіа. Зокрема, у 2022-му році дуже багато надходило. Серед порушників були крупні медіахолдинги, стосовно яких були штрафні санкції. Протягом двох років один медіаходлинг отримав три штрафи, оскільки вони не виправлялись. Відеоматеріали та їхній сайт були російськомовними.

Доводилося звертатися до Ради національної безпеки та оборони (РНБО), адже медіа продукувало антиукраїнські наративи.

Половину 2023-го і до квітня 2025-го року я був у Збройних силах України (ЗСУ), на війні, тому не маю повноцінної інформації по цьому періоду. Але у 2022-му році, коли набув чинності закон, що медіа мають бути виконані державної мовою, надходило багато скарг.

- Що можете сказати з Ваших власних спостережень: чи став Закон про українську мову у медіа проблемою для українських медіа спортивної тематики?

- Для переважної більшості не став. Як тільки набули чинності згадані мною вище норми – більшість медіа, зокрема спортивних, перейшли на українську мову виконання веб-сайтів. Бо до набуття чинності проводилася потужна інформаційна та роз’яснювальна компанія. Були окремі медіа, що обурювалися цим рішенням, але при набутті чинності вони все ж таки прибрали повністю російську версію та зробили сайт повністю україномовним. Хоча закон не забороняв їм паралельно з україномовною версією вебсайту залишити російськомовну версію. Ймовірно, для них це фінансово було непросто тягнути.

Абсурдна ситуація – медіа в Україні відмовляється здійснювати свою діяльність українською мовою. На жаль, в Україні багато власників тих чи інших суб’єктів. Вони жили в паралельній реальності, у своїй парадигмі, мовляв, вестиму російською, бо мені так зручно. Але це стало однією з підстав нападу Російської Федерації на Україну.

- Розкажіть у загальних рисах про контроль за українською мовою у медіа.

- Контроль за українською мовою у медіа, в принципі, нічим не відрізняється від контролю в інших сферах суспільного життя.

Якщо брати телеканали – це повноваження Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Онлайн медіа, веб-сайти, веб-сторінки у соціальних мережах та інші форми присутності у мережі Інтернет – це повноваження Уповноваженого з захисту державної мови.

Процедура відбувається таким чином: громадянин надсилає скаргу на адресу секретаріату, де зазначає, що те чи інше медіа або не має української версії, або за замовчуванням завантажується не державною мовою. Протягом 10-ти днів Уповноважений ухвалює рішення: розпочинає заходи державного контролю, який здійснюють представники. Фіксуються порушення з комунікацією з суб’єктом. Після цього складається акт. Щодо юридичної особи і у разі наявності підстав – протокол щодо особи. Це може зробити керівник або конкретний представник, якщо його наділили таким правом.

Потім матеріали передаються Уповноваженому, який ухвалює рішення, чи є підстави для штрафу, чи можна видати попередження, чи закрити справу з тих чи інших причин.

Наші представники також моніторять ресурси медіа, які зареєстровані в Україні. Оскільки таких ресурсів багато – є громадяни, які повідомляють про порушення і ми на них реагуємо.

- Ваша робота, як я зрозумів, стосується і блогерів. Яка у них ситуація з переходом на українську мову?

- Є різні блогери. Ті, хто веде блоги українською мовою та поводить себе адекватно, а є й інші.

Важко регулювати, бо не всі здійснюють свою діяльність офіційно і немає суб’єкта господарювання. Реагувати складно у Instagram, або Telegram, бо там багато каналів ведуться анонімно.

Намагаємось реагувати у той спосіб, у який це можливо. Бувають ситуації, коли своїми силами впоратись немає можливості – тоді залучаємо правоохоронні органи, поліцію, СБУ.

Попри всі бар’єри та труднощі щодо блогерів із застосуванням української мови – робота ведеться і вестиметься, удосконалюватиметься. Бо особа, яка здійснює діяльність не українською мовою, повинна розуміти, що це неадекватна позиція у часи нападу Російської Федерації.

От як зрозуміти, чию сторону представляє блогер, якщо він говорить російською мовою? Це неможливо. Ведення діяльності російською мовою в окремих випадках має наслідки продовження ланцюга до кримінальних справ та підозри роботи на Росію.

Закон діє на фізичних осіб-підприємців або юридичних осіб.

- Хочеться з Вами обговорити одну ситуацію. Згадався випадок, як у етері УПЛ ТБ гравець однієї з команд відповів на запитання журналістки російською мовою. Його вдалося перервати та пояснити, що так не можна. Як ви трактуєте цю ситуацію і чи було покарання гравцеві?

- Якщо мова йде про застосування футболістом мови на телебаченні: український гравець – має спілкуватися винятково українською мовою, якщо легіонери – має бути забезпечений переклад на українську мову.

З одного боку, він виправився, а з іншого, вважаю, що з футболістами мають працювати клуби, Українська Асоціація футболу, і Українська Прем’єр-Ліга. Мають бути чіткі вимоги для футболіста, що у флеш-інтерв’ю або у комунікації, яку побачать мільйони глядачів в Україні, має застосуватися винятково українська мова.

На тренуваннях, при взаємодії з іншими футболістами, на інтерв’ю – якщо він український футболіст, має застосовувати українську мову.

Озвучення певних тез футболістом на флеш-зоні недержавною мовою – порушення прав громадян України. Це мають знати всі футболісти, клуби, УПЛ та УАФ, робити певні кроки, щоб такі ситуації не повторювались.

- Нещодавно у футболі виник скандал щодо російської мови від тренера "Динамо" Олександра Шовковського. Ви слідкували за ситуацією?

- Знаю, що це був один з матчів, де, нібито, в один момент, пан Олександр Шовковський застосував недержавну мову. Але це була коротка репліка, наскільки розумію.

- Все вірно, пане Ігорю Олександровичу. Скажіть, що можна вчинити у такому випадку? Адже тренер команди не спілкувався зі ЗМІ, а звертався до підопічного. Але це потрапило в ефір.

- З підопічними тренери мають спілкуватися українською мовою, оскільки це публічна діяльність, визначена законодавством. Вдома чи в особистому житті – застосовуй будь-яку мову, але якщо діяльність стосується тренування, спілкування з журналістами, іншої публічної діяльності – має бути застосована українська мова. Неважливо, тренер, функціонер чи масажист.

Ми розуміємо, чому пан Шовковський, легендарний голкіпер у минулому, видатний гравець та особистість, все ще епізодами застосовує російську мову. Бо спорт був дуже зросійщений. І в дев’яностих роках, і в 2000-их. Тільки зараз спорт починає, у хорошому сенсі, українізуватись і має бути таким, яким має бути.

Але навіть за один рік неможливо усунути ту ситуацію, яка виникла не вчора. Ми знаємо інтерв’ю футболістів, які, припустимо, приїжджали зі Львова, з Тернополя, от вони кажуть: "Ми єдині були україномовні у "Динамо", "Дніпрі" чи "Металісті". Всі говорять російською, ми вимушені були говорити російською". Читав це не одноразово з певних інтерв’ю. Лужний, Федецький, Єзерський – вони вимушені були переходити на російську мову в колективах, де на жаль домінувала російська мова.

Ситуація з Шовковським виникла не тому, що він свідомо поганий, або він принципово російськомовний. Ні, Шовковський, наскільки мені відомо, вільно володіє українською мовою, її застосовує. Саме в той момент, можливо, це було випадково.

Треба постійно наголошувати, що ти не просто тренер та спілкуєшся з підопічними. Ти це робиш у публічній площині і законодавство поширюється на цю комунікацію і цю взаємодію.

Ніхто не робить якихось радикальних кроків щодо застосування можливо одного речення недержавною мовою, але при цьому має працювати чітка установка – українська мова має бути єдиною у сфері спорту України, зокрема під час футбольних чи інших матчів у будь-яких видах спорту.

- Виникло питання щодо використання англійської мови. Вона в Україні стає другою міжнародною. Нею також можна спілкуватися під час матчів, публічних заходів?

- Вона не стає другою міжнародною. В певних сферах законодавство вимагає від деяких категорій громадян, зокрема держслужбовців вміти нею володіти. Але вона не визнана другою державною, чи регіональною мовою. Її далеко не всі в Україні знають настільки, щоб не застосовувати переклад.

У нас чітко у законодавстві зазначено, що українська мова є державною. Це зазначено і в Конституції, і в законодавстві, в двох роз’ясненнях Конституційного суду України (1999-го та 2021-го років).

В окремих сферах зазначено, що може бути застосована англійська мова. Зазначу, що громадянин України не зобов’язаний знати іншу мову, окрім державної. Крім випадків, коли громадянин обіймає якусь посаду, або є претендентом на якусь посаду, або працює у міжнародній компанії.

- Чи проводяться зі спортсменами, чи людьми зі спорту якісь консультації з приводу мовного питання? Наприклад, маємо кейс Даяни Ястремської, якій дуже важко дається перехід на українську мову.

- Щодо Ястремської, я не чув її інтерв’ю. Але я чув інтерв’ю Еліни Світоліної. Вони обидві – одеситки. Чомусь Світоліна змогла перейти на українську мову і вона нею вільно володіє.

Які проблеми можуть бути у Даяни – мені важко сказати. Тим більше, тенісистки такого рівня вільно володіють англійською мовою. Так чому в неї вийшло вивчити англійську мову, а свою рідну мову – ні?! Ми розуміємо особливості Одеси, або вона навчалася у російськомовній школі. Але ж Еліні Світоліній це не завадило вивчити українську мову.

Тут питання конкретно до неї, чому в неї є проблеми з українською мовою. Є проблеми – купа курсів безкоштовних, платних. Можна найняти репетитора. Варіантів вирішення цієї проблеми безліч, було б бажання.

У Еліни Світоліної таке бажання з’явилося – вона вивчила українську мову. Наскільки я пам’ятаю, до 2022-го року вона українську мову не застосовувала у жодному інтерв’ю – говорила або англійською, або російською. Зараз вона говорить рідною мовою і в неї це виходить непогано.

Інші тенісистки Марта Костюк та Леся Цуренко від народження україномовні, але вони були вимушені вивчити російську мову. Бо Цуренко приїхала з Рівненщини на Миколаївщину, якщо я правильно пам’ятаю. Там вона була вимушена зросійщитися.

У Марти Костюк, наскільки я пам’ятаю, батьки україномовні, але вона ходила у тенісний клуб, де ймовірно було багато російськомовних. Тобто вони під впливом цієї дії теж частково зросійщилися, але вони говорять українською.

Все у руках Ястремської, тим паче є кейс, що вона вивчила англійську мову. Вона її знає, їздить на міжнародні змагання і вільно нею володіє. Питання конкретно до неї, чому в неї проблеми з вивченням української мови.

Щодо консультацій. Ми не проводили зустрічей з відомими спортсменами. Це гарна ідея, дякую, можна взяти на озброєння. Якщо була б можливість поспілкуватися з деякими спортсменами та якимось чином надихнути їх на застосування української мови – особисто я був би не проти такого заходу.

- До речі, є приклади іноземців, які працюючи в українському спорті, не побоялися перейти на українську мову: Олександр Хацкевич, Ігор Йовичевич, Младен Бартулович. Але є й ті, хто вперто відмовляється використовувати українську мову. Наприклад, Олександр Алієв, який потрапив у мовний скандал. Що порадити тим, хто ще не наважився перейти на українську через побоювання звучати "смішно" чи "неправильно"?

- Це дійсно цікава історія, що хорвати, для яких українська мова не є рідною, вивчили нашу мову. Я чув як Йовичевич та Бартулович розмовляють. Чому хорвати можуть, а українці не можуть – це питання конкретно до Олександра Алієва. Не знаю, чому він не може вивчити українську, або чого боїться. Що його будуть булінгувати? Навряд чи – він себе позиціонує як особа з характером. Я не думаю, що питання у тому, що хтось висміюватиме українську мову.

Можливо, він її ще не вивчив, бо Алієв не народився в Україні. Його натуралізували 20 років тому у "Динамо". Думаю, на 90% там все було російськомовним і тому в нього можливостей опанувати українську мову не було.

З іншого боку – а чому ці можливості були у Йовичевича та Бартуловича, які взагалі є хорватами і приїхали в Україну пізніше, ніж Алієв? Це залежить конкретно від людей. Можливо перед Йовичевичем та Бартуловичем клуби, де вони грали, а потім тренували, поставили такі умови, щоб вони опанували українську мову – точно не знаю.

Якщо Алієв – медійна особа, він має застосовувати українську мову. Є можливості в Україні вивчити українську.

Пан Алієв або інші особи мають визнавати, що якщо їхні висловлювання будуть суперечити вимогам законодавства – будуть відповідні кроки, визначені законодавством. Незважаючи, чи це Алієв, чи Мілевський, чи ще хтось.

Можна знайти 10 причин, чому я не розмовляю українською мовою, а можна взяти і вивчити. Кейси Йовичевича та Бартуловича просто чудові, коли хорвати вивчають українську мову та володіють нею на достатньо високому рівні.

Алієв же у медіафутболі "тусується"? Там є Федорчук, Кополовець, які від народження україномовні – вони можуть його спонукати на перехід. З того, що я бачив – вони теж місцями переходили на російську мову. Чому ви переходите з ним на російську? Нехай він переходить на українську мову. Зрозуміло, що під нього деякі україномовні спортсмени прогинаються. Де він її вивчить?

Потрібно мати мовну стійкість. Україномовні спортсмени повинні не переходити на російську мову зі спортсменами. Це стосується в принципі будь-якого громадянина України. Можливостей вивчити – величезна кількість. Потрібно, щоб йому хтось підказав, або він сам до цього дійде, можливо. Було б бажання.

- Наприкінці хочеться дізнатися Вашу позицію щодо Алієва. Ви ж, напевно, чули слова Ветерана ЗСУ Олега Симороза про так звану службу Алієва. Як колишній військовослужбовець, що на це скажете?

- Олександр Алієв — це яскравий приклад того, як медійність і нахабство можуть створити ілюзію подвигу.

Людина, яка за словами побратимів із бойових бригад не служила в регулярних підрозділах, а "відбувала службу" в ресторанах і VIP-ложах під вивіскою ДФТГ, сьогодні публічно розповідає про "службу в батальйоні" й при цьому принципово ігнорує українську мову.

Він володіє українським паспортом, користується перевагами української армії, але навіть у публічному просторі не спромігся опанувати мову цієї землі.

• Більше новин зі світу футболу читайте в режимі Live у Telegram UA-Football

Мені соромно, що деякі журналісти й досі ставлять його в приклад — хлопцям, які насправді воюють, гинуть, живуть у бліндажах і не влаштовують шоу з власного "героїзму".

Ми маємо розуміти різницю між справжніми захисниками і тими, хто тільки вдає з себе таких.

Фото - UA-Футбол і Getty Images/Global Images Ukraine