Незнакомый дом и боязнь возвращения кавказских бразильцев. О состоянии сборной Грузии перед матчем против Украины

Сьогодні збірна України зустрінеться у Лізі Націй зі збірною Грузії. Грузинська збірна підходить до матчу з заявами про бажання грати агресивно та взяти реванш за жовтневі поразки, але й дещо розгубленою та неспокійною через них і взагалі через нерозуміння, куди вона нині йде і як повинна грати.

Мідні труби приголомшили

До жовтня 2024-й рік був одним суцільним раєм для грузинської збірної та її вболівальників. Перший в історії вихід на великий турнір, чудовий виступ на Євро-2024 з виходом до 1/8 фіналу, дві перемоги у вересні на старті кампанії у Лізі Націй. Але у жовтні збірна зазнала двох поразок, і падіння з небес очікувано виявилося болючим.

Критика виступу збірної у жовтні була доволі сильною. Ніби забули про її попередні успіхи. Ці успіхи засліпили, змусили думати, що збірна є фаворитом проти України та Албанії і повинна набирати багато очок в матчах проти цих збірних. Типовий синдром малих команд, на яких звалюється приголомшливий успіх.

Дійшло навіть до того, що продовження контракту з головним тренером Віллі Саньолем до 2028-го року, яке відбулося кілька днів тому, було зустрінуте позитивно не всіма. Запитують, чи не досягла збірна з ним стелі розвитку, чи не занадто він обмежений тренер, чи не час переходити на наступний рівень. А ще у вересні він був божеством.

Повернення кавказьких бразильців

Преса, вболівальники, та й сам Саньоль звинувачують гравців у недостатньо агресивній грі, недостатній боротьбі у жовтневих матчах. І в цьому бачать небезпечну тенденцію, повернення грузинського футболу в часи "кавказьких бразильців", коли грузини грали весело, технічно, але не боролися, не вміли вигризати, не вміли тримати удар.

Після поразки від Албанії Саньоль у відповідь на запитання про нестачу агресії та боротьби у центрі поля заявив: "У нас немає іншого Кочорашвілі". Мова про Гіоргі Кочорашвілі, опорника збірної та іспанського "Леванте", який не грав в тому матчі. Про бойовитого, працьовитого, невтомного гравця. І в Грузії така відповідь не сподобалася. Наче один гравець на всю країну готовий боротися. Та й проти України він грав, що не допомогло.

Гравці збірної визнають, що не грали достатньо агресивно у жовтні та обіцяють виправитися. Сергій Ребров також очікує, що суперник гратиме набагато агресивніше, ніж у жовтні.

Саньоль насамперед навчив збірну саме тримати удар, боротися. Чи вдасться повернути це вміння?

Зірки не сяють

У жовтні Хвіча Кварацхелія був трохи травмований, що безсумнівно вплинуло на його гру. З того часу він начебто одужав, але в грі не додав. В п'яти матчах за "Наполі" відтоді забив два м'ячі, і один з них - фірмовим крученим ударом ліворуч з-за меж штрафного майданчика. А ось другий – з пенальті. Асистів не видавав. І відіграв лише один повний матч.

Загалом його рівень гри за цей місяць знизився, він виглядає менш свіжим, менш різким, менш вільним. Що позначилося на грі його команди. "Наполі" виграв два матчі у "Емполі" та "Лечче" ледве-ледве, з рахунком 1:0, "Мілан" переміг чітко (2:0 якраз з крученим ударом Хвічі), але потім був рознесений "Аталантою" вдома (0:3) та витягнув 1:1 з "Інтером" в гостях.

Також, можливо, Хвіча занадто відволікається на черговий раунд чуток та перемовин навколо контракту. Останніми днями новин на цю тему стало набагато більше після тижнів затишшя. Повідомляють навіть, що його агент провів перемовини з президентом "Барселони" Жоаном Лапортою, а такі самі останні перемовини з президентом "Наполі" Ауреліо Де Лаурентісом не були успішними.

Каталонська газета Sport навіть видала яскраву передовицю з фото Хвічі з одного боку та зірки "Мілана" Рафаеля Леау - з іншого, заявляючи, що відбувається дуель між ними за приєднання до "Барселони".

Гіоргі Мамардашвілі свій великий перехід вже здійснив влітку - до "Ліверпулю". Щоправда, він відбудеться влітку 2025-го року, а поки воротар залишається у "Валенсії", яка йде останньою в Прімері і, звісно, тому перебуває під величезним тиском.

Проти "Хетафе" від поразки її врятував саме Гіоргі (1:1), пропустивши лише з пенальті. Вдома проти скромного "Лас-Пальмаса", який дуже близький до зони вильоту, він вже не спромігся врятувати та пропустив тричі – 2:3.

Ще й стихійні лиха у місті переносили матчі команди, тож Мамардашвілі після жовтневих матчів збірної відіграв лише два матчі - ті, про які йдеться у попередньому абзаці. З 27-го жовтня він не грав.

Чи вдасться лідерам збірної Грузії скинути з себе всі ці ігрові та навколоігрові проблеми та продемонструвати свою найкращу гру проти збірної України? Чи вдасться Кварацхелії забити свій 18-й гол за збірну, тим самим випередити Темурі Кецбаю і вийти на чисте друге місце в історичному списку її бомбардирів? Чи вдасться Мамардашвілі не пропустити лише в другому з шести останніх матчів за збірну?

Зайві м'ячі та захисники

Збірна Грузії нині перебуває на концептуальному роздоріжжі. Саньоль заявляє, що тепер суперники вважають її сильною і тому грають проти неї від оборони. З статистики так і виходить. Грузія Саньоля майже завжди володіла м'ячем дуже мало. Наприклад, у вересні винесла чехів (4:1) з 44-ма відсотками володіння м'ячем. А ось у жовтні володіла проти України 59 відсотків, а проти Албанії – 64, що не лише не допомогло, а навіть завадило.

Вона за Саньоля завжди діяла добре на контратаках, а в позиційних мала серйозні проблеми. При цьому нині лунають голоси, які закликають більше домінувати, більше грати як статусна збірна, оскільки результати, успіхи підвищили її статус.

Куди ж йти тепер? В який футбол грати? Чи спроможний взагалі нинішній склад грати в домінуючий футбол, заснований на володінні м'ячем? Дискусії навколо цього дуже жваві, і чіткої відповіді немає.

Нині Саньоля також критикують за відсутність Плану Б, за вміння грати лише за одним планом. При цьому ще й вказують, що цей план починає працювати не одразу, що Віллі запізнюється з прочитанням гри, і тому його команда починає матчі слабко. Україна у жовтні цим скористалася.

Помітні коливання й в тактичній схемі. Проти Албанії Саньоль відмовився від трьох центральних захисників на користь 4-3-3 та програв. Але ж проти України грав 3-5-2 та програв, а всі свої досягнення здобув з трьома центральними захисниками. Важко передбачити, яку схему обере проти українців сьогодні. Тим більше, що один з провідних захисників Лаша Двалі дискваліфікований, а новий захисник з "Емполі" Саба Гоглічідзе травмований.

Як би не довелося випускати лівим латералем колишнього київського динамівця Гіоргі Цітаїшвілі, гравця не захисного ні в якому разі. Або в найкращому разі - колишнього гравця "Шахтаря" Гіоргі Гочолейшвілі, який якраз є справжнім захисником, але правим, а не лівим. Або Левана Шенгелію, трохи травмованого. До уваги правого флангу атаки збірної України. Тут можна буде прорватися.

Незнайомі нові стіни

Матч відбудеться на "Аджарабет Арені" в Батумі. Цей стадіон новий, відкритий в 2020-му році, але за останні три роки збірна грала на ньому лише двічі. Багато гравців зізнаються, що не грали або майже не грали на ньому і не знайомі з ним. На "Борис Пайчадзе Арені" в Тбілісі команду підтримували 54 тисячі вболівальників, і така підтримка була дуже важливою. "Аджарабет" вміщує 20 тисяч, хоча й трибуни розташовані компактно, близько до поля. Чи вдасться створити шалену атмосферу?

Також важливе питання газону. Одним з найважливіших чинників поразок від України та Албанії називають поганий стан газонів. В Грузії вважають свою команду технічнішою, ніж українська та албанська, і тому роблять висновок, що погані газони в Польщі та в Албанії зіграли проти збірної Грузії. А сьогодні в Батумі цілий день очікується дощ. Яким буде стан поля?

В цьому плані слід зазначити, що всі три голи в цьому розіграші Ліги Націй збірна Грузії пропустила з ударів з-за меж штрафного майданчика. Причому два з них – з ударів низом. Пробити здалеку з відскоком від мокрого болотяного газону видається дуже ефективним варіантом для опонентів Мамардашвілі в сьогоднішньому матчі. Михайло Мудрик вже забивав йому так.

Фото - Getty Images/Global Images Ukraine