Легионер Карпат признался, что в свое время пытался покончить с собой

Бразильський хавбек "Карпат" Бруніньо поділився одкровенням, як він свого часу намагався накласти на себе руки.

– Ти дуже позитивна людина та часто усміхаєшся. У тебе взагалі буває поганий настрій?

– Щиро кажучи, у мене немає причин сумувати сьогодні. Я в хорошому місці, в місці, де я дійсно хочу бути. У моєму житті траплялися не найкращі епізоди. У мене була депресія, мені довелося приймати ліки. Я переживав не дуже приємні миті. Я навіть намагався накласти на себе руки.

Але сьогодні я щасливий, я реалізував себе, я граю у яскравий футбол в країні, в якій хочу перебувати, я тут з дружиною, моїм маленьким песиком. У мене немає причин сумувати. Кожен день тут – це дуже щасливий день. Саме тому в мене завжди посмішка на обличчі. Дуже ціную те, що я тут.

– Ти дійсно колись хотів працювати в сфері психології?

– Гадаю, що на неї впав би мій вибір, якби я не став футболістом. Але я не думаю, що досяг би успіху в цій сфері у майбутньому. Однак немає сумнівів, що психіатрія та психологія були дуже важливими у певний момент мого життя, і це сфера, яка мені подобається.

– Це був важкий момент, коли ти почав шукати виходи зі складної ситуації та зацікавився психологією?

– Так, так, це було у 2021, 2020 роках. У мене був важкий період депресії, я мусив приймати ліки. Мене консультували психіатр і психолог. Це був складний епізод мого життя.

Багато спортсменів у Бразилії дуже рано йдуть з дому, щоб здійснити свою мрію, щоб підтримувати сім’ю і грати у футбол. У мене було дещо по-іншому, адже я покинув батьківський поріг у старшому віці, коли мені було 20. І ті перші миті, коли я вибрався з-під батьківського крила, почав жити самостійно, я переніс не дуже добре.

Я потрапив до клубу, де не мав багато ігрової практики, де я був вкрай нещасливий. Коли це сталося, мені довелося звернутися за допомогою до психолога і психіатра. І вони, безумовно, мені дуже допомогли. Я думаю, що у мене пробудилася, так би мовити, любов до цієї професії.