Крістал Пелес із дублем Сарра розбив Астон Віллу на шляху до фіналу Кубка Англії

Крістал Пелес — Астон Вілла, Getty Images 26 квітня 2025, 21:14

Ці вихідні в англійському футболі також відзначаються кубковими двобоями. І оскільки ми говоримо про Кубок Англії, то за давньою традицією обидва півфінали цього турніру приймає на своєму полі легендарний Вемблі. А отже таким командам, як лондонський Крістал Пелес та бірмінгемська Астон Вілла у поточному розіграші випала рідкісна можливість відвідати головну арену своєї країни бодай один раз.

А от хто з них зіграє тут знову за кілька тижнів — саме на це питання ми й намагались знайти відповідь цими вихідними. Обидва претенденти подолали довгий, нехай для декого й не надто напружений шлях до цього етапу. "Склярі", наприклад, лише в чвертьфіналі зустріли суперника рівного собі хоча б за рангом, Фулгем (3:0), тоді як до цього вибивали Стокпорт (1:0), Донкастер (2:0) та Міллвол (3:1). Узагалі не порівняти з тим, через що пройшла команда Унаї Емері з її перемогами над Вест Гемом (2:1), Тоттенгемом (2:1), Кардіффом (2:0) та Престоном (3:0).

Перші пів години цієї зустрічі було доволі просто собі уявити. Пелес сидів у глухій обороні, Вілла намагалась цей блок якось розкрити, "склярі" при цьому гатили вперед дальні передачі, а "леви" відзначались невдалими спробами флангових подач та закидань. Дуже цікавий футбол. Ні.

Але саме на завершення першої половини ігрової години команда Гласнера раптово зробила крок уперед, і як не Матета через фол проти Конси зумів переграти Мартінеса в чужому штрафному, так Езе з пів кола перед чужими володіннями вгатив під поперечину з передачі Сарра. І от після цього всі дуже різко почали грати в дійсно цікавий футбол.

Однак фанатам Вілли від того було мало приводів для радощів. Моменти Конси з ударом головою на завершення подачі кутового з лівого флангу — найкращий шанс команди Емері забити в першому таймі, але вона його змарнувала через сейв Гендерсона на самісінькій лінії воріт. Щоб ще одна подібна нагода з’явилась у штрафному Пелес, так це вже треба було заходити в події другого тайму, який уже отримав розвиток від самого початку й без жодних нудних прелюдій.

Гендерсон одразу опинився з роботою по порятунку власних воріт, коли з-під поперечини тягнув удар Макгінна зльоту в центрі штрафного, а потім і Дінь дальнім пострілом змусив воротаря суперників розім’ятись. Але на це Пелес відповіли заробленим пенальті, коли Вортон загострював до лівого флангу штрафного на Езе, а того поклав на газон Камара. Матета до цього дня ще ніколи в своїй кар’єрі з "позначки" не хибив, але за крок до фіналу й не таке можливо — удар полетів повз праву стійку.

Проте "склярі" навіть не відходили з чужої половини, і одразу ж провели ще одну навалу на суперників. Вортон знову успішно натиснув на Тілеманса біля центрального кола, після чого зав’язалась контратака з передачею Матета під удар Сарру, який із дальньої відстані вгатив під ліву стійку чужих воріт. За загальною динамікою гри було помітно, що це мало всі шанси стати останньою крапкою в історії Вілли в поточному розіграші Кубка.

І так воно й сталось у підсумку. Бейлі мав дві нагоди, аби цьому зарадити, але так і не знайшов для свого удару шлях поміж захисників поблизу чужих воріт, які ті просто несамовито намагались зберегти недоторканими. І таки зберегли. А Тілеманса на завершення матчу знову брутально обікрав у центрі поля Нкетіа, після чого запустив Сарра оформлювати дубль на побачення з Мартінесом. Окрилені "орли" явно не будуть просто глядачами за кілька тижнів на Вемблі.

На 53-й хвилині Жан-Філіп Матета (Крістал Пелес) не забив пенальті (схибив).

Крістал Пелес: Гендерсон — Річардс, Лакруа, Геї — Муньйос, Вортон (Г’юз, 88), Камада, Мітчелл (Чілвелл, 84) — Езе (Лерма, 88), Сарр — Матета (Нкетіа, 79).

Астон Вілла: Мартінес — Кеш, Конса, Торрес, Дінь (Матсен, 60) — Камара (Барклі, 69), Тілеманс — Асенсіо (Ремзі, 70), Макгінн (Бейлі, 59), Роджерс (Мален, 79) — Воткінс.

Попередження: Мітчелл, Річардс — Камара