Елена Пидгрушна: Главные сборные еще могут держаться на плаву и за счет спонсоров

Українська біатлоністка, заслужений майстер спорту України Олена Підгрушна розповіла про найскладніші моменти в підготовці до змагань та дала кілька порад молодому поколінню.

- Повертаючись до сьогодення, наскільки зараз складніше тренуватися під час війни?

- Насамперед відчуваються проблеми в логістиці – відсутність перельотів. У команди багато зборів за кордоном. Зараз, щоб туди дістатися, необхідно три доби бути в дорозі, в автобусі. Такі переїзди позначаються на здоров'ї та самопочутті спортсмена. Не вдається відновитися і бути в найкращій формі в такому режимі. Фінансування зменшилося. Головним збірним ще можна триматися на плаву та за рахунок спонсорів проводити якісну підготовку на виїзних зборах. Юніорам доводиться готуватися в Україні, де на сьогоднішній момент немає великої кількості баз з хорошими умовами.

- Яку пораду дасте тим, хто хоче реалізувати себе у біатлоні?

- На жаль, немає єдиного рецепту успіху для всіх. Кожен спортсмен у своїй сутності – є окремою особистістю і у всіх свій шлях. У людей різні характери, у всіх є свої сильні та слабкі сторони. Тут неможливо знайти єдиний підхід. Комусь потрібно бути дисциплінованішим, хтось навпаки повинен іноді розслабитися, щоб не перегоріти і показувати хороший результат. Коли мені свого часу казали, що я маю засипати з думкою про завтрашню гонку, для мене це здавалося утопією. Мені можна було не виходити на старт у такому разі. Якщо ж засинала з чистою головою, то наступного дня показувала хороші результати. Єдине, що можу порадити кожному спортсмену – потрібно максимально витягувати позитив з того, чим займаєшся. Кожне тренування, будь-яка старанна праця і навіть зроблені помилки повинні приносити задоволення. Якщо ви отримали травму, не потрібно думати, що це кінець світу. Треба отримати користь з ситуації. Чим більше атлет насолоджуватиметься тим, чим займається, тим кращим буде кінцевий результат у плані нагород.

- Багато Ваших колег зі спорту у лавах ЗСУ. Які слова можете сказати нашим захисникам?

- Їм та всім нашим військовим хочу побажати лише терпіння. Низький уклін їм за те, що щодня українські захисники не пускають ворога до наших будинків. Так, постійно є тривоги, обстріли, відключення світла, але це дрібниці, порівняно з тим, через що проходять наші військові. Багато хто пережив не одну контузію, ампутацію кінцівок. Хлопці воюють, щодня втрачаючи рідних, а також братів по зброї. Важко уявити, через що вони проходять.