Виктор Хлус: В оборону грузины едут только на такси

Ще у часи існування СРСР рідко траплялось, щоб у грузинській команді грав хтось із українців. Однак такі випадки все ж були. Це було тоді, коли наприкінці 80-х відомий тренер Михайло Фоменко очолював лунчхутську "Гурію". У той час в цій команді грала низка його співвітчизників, серед яких був екснападник київського "Динамо" і одеського "Чорноморця" Віктор Хлус. За роки, проведені у Ланчхуті, колишній підопічний Валерія Лобановського і Віктора Прокопенка добре вивчив не тільки специфіку тамтешнього футболу, а й менталітет грузинів. Напередодні матчу Ліги націй Грузія – Україна, який сьогодні відбудеться у Батумі, він поділився своїми думками щодо перспектив команди Сергія Реброва з кореспондентом UA-Футбол.

- Вчора мені зателефонували журналісти із Ланчхуті, де я грав. Їх цікавила моя думка щодо прийдешнього матчу, - каже він. – Тож можу сказати одне: цю гру я чекаю з побоюванням. Чому? Поясню. Два роки, які я прожив у Грузії, погравши у складі "Гурії" (в одному з них і у вищій лізі чемпіонату СРСР), дозволили дізнатись багато чого нового. Грузинський менталітет мені добре знайомий не з чуток, я його пережив усередині. Я добре знаю характер грузинів і відчуваю їх внутрішній стан. І як би збірна України не готувалась до цієї гри, все одно грузини у себе вдома у присутності родичів, друзів та знайомих будуть мати налаштованість, яка зашкалює за 100 відсотків! І як би не налаштовували грузинських футболістів та які б грошові винагороди їм не обіцяли, для них це не має абсолютного ніякого значення. Для них головне – честь своєї Батьківщини. Грузія для грузинів – це уособлення чогось святого.

- Судячи з ваших слів, на збірну України в Батумі чекає досить серйозний екзамен…

- Сьогодні для нашої команди буде дуже важка гра. Саме тому я і сказав, що чекаю на неї з побоюванням.

- Як, на вашу думку, Україна побудує гру у цьому матчі?

- Можу відповісти на це питання виходячи з того, як бачу це я. Але ж припускаю, що потім у коментарях під публікацією люди писатимуть те, що вже доводилось про себе читати: "А хто він такий?!", "А що він розуміє у футболі?!", "А де він там років 30-40 тому грав?!", "Та він по м’ячу потрапити не може!" і так далі і тому подібне (сміється). Так от, про всяк випадок хочу сказати, що вчора мене переобрали віце-президентом Федерації футболу міста Києва. Тож вважаю себе футбольною людиною і можу відповісти по-футбольному про те, що думаю. А думаю я, що із грузинами потрібно побудувати гру так, щоб у нас був простір для швидких контратак. Справа в тому, що як би ми не вважали футболістів збірної Грузії технічними, вони назад їдуть лише на таксі. Це все специфіка їхнього менталітету, адже грузини завжди хочуть бути з м’ячем. І на цьому, здавалося б, можна було б "відсидітись". Та це було б неправильно. Я думаю, що у нас досить авторитетний штаб збірної, який зуміє побудувати гру так, щоб ми дійсно побачили сьогодні потрібний результат.