UA-Футбол представляет соперника: Аталанта (Италия)

“Шахтар” не дуже добре увійшов у сезон — поразки “Поліссю” (0:1) та Олександрії” (3:4), нещодавня втрата очок проти рівненського “Вереса” (1:1) натякають на наявність проблем. Водночас ще ранувато посипати голову попелом — є категорія вболівальників, яка не проти бачити Марино Пушича звільненим уже зараз, однак дистанція Премʼєр-ліги довга.

Та і в Лізі чемпіонів поки нічого не вирішено — так, донеччани могли здолати “Болонью”, цього не зробили, але загалом постали достатньо організованими. Надія є, а тут ще й “Аталанта”, котра зовсім не виблискує.

Після тріумфу в ЛЄ італійці мали б долучитися до когорти топів, але натомість не вразили — оʼкей, ви не вистояли в Суперкубку УЄФА із мадридським “Реалом”, проте як можна було спасувати перед “Торіно” (1:2) чи “Комо” (2:3)? Команда плететься в середині турнірної таблиці, її треба брати “тепленькою”. Та чи вдасться?

Загальна історія

До новітнього періоду “Аталанті” цілком пасував статус “ліфтера”. З моменту заснування у 1907-му колектив частенько мандрував дивізіонами та рідко замахувався на щось вартісне — все розвивалося настільки повільно та не претензійно, що не дарма зʼявилося прізвисько “королева провінціалів”. Бергамо — не таке вже й маленьке місто, питання полягало в амбіціях та ресурсах — і їх не завжди вистачало хоча б для збереження прописки.

Найцікавіше те, що на тих чи інших етапах в “Аталанті” перебували не останні, або передові виконавці — виокремимо Гаетано Ширеа, Роберто Донадоні, Крістіана Вʼєрі, братів Індзаґі, Рікардо Монтоліво, Клаудіо Каніджу чи Паоло Монтеро. Та і серед тренерів є відомі персонажі — із технічної зони процесами оперували Джузеппе Меацца (так, людина-стадіон), Марчелло Ліппі й Чезаре Пранделлі.

І що? До кампанії 2023/24 один-єдиний великий трофей — національний кубок, взятий у 1963-му. Клуб впорався із “Комо” (4:2), “Катанією” (2:1), “Падовою” (2:0), “Барі” (1:0) та в ролі фінального боса здолав “Торіно” (3:1).

Більшість цих деталей не знає та ближче познайомилася із “Аталантою” після сходження Джан Пʼєро Гасперіні. Будучи призначеним у 2016-му, фахівець швидко довів, що потягне на собі менеджерські обовʼязки, в майбутньому сформував ефективний склад, із яким досяг помітного прогресу.

Нещодавній “середняк” опинився серед постійних учасників єврокубків та закріпив набутий імідж. Так, були проблиски в 1960-х та 1990-х, але це ніщо у порівнянні із сьогоденням, забезпеченим Містером — бергамаски вже вчетверте змагаються в Лізі чемпіонів, стільки ж разів їм випала нагода зарекомендувати себе в Лізі Європи.

В розіграші 2023/24 команда оформила кубок другого за знаковістю міжнародного турніру — очолила квартет D, у плейоф розібралася із лісабонським “Спортингом” (3:2), “Ліверпулем” (3:1), “Марселем” (4:1) та леверкузенським “Баєром” (3:0).

Історія зустрічей з “Шахтарем”

“Аталанта” й “Шахтар” бачилися на груповій стадії Ліги чемпіонів 2019/20 та обмінялися перемогами. Інша справа, що перебіг цих матчів має різний контекст: спочатку “помаранчево-чорні” набрали цінний гандикап, завдяки якому отримали шанс на безперешкодний плейоф, а потім на фініші так само “успішно” все втратили та відправилися до Ліги Європи.

Тепер до деталей. В осінній частині змагання Луїшу Каштру випали “Манчестер Сіті” (беззаперечний фаворит), загребське “Динамо” (чудова можливість гарантувати бали) та, власне кажучи, бергамаски (гідний, приблизно рівний претендент).

Після того, як донеччани поступилися “блакитному місяцю” в Харкові (0:3), стався виїзд на “Сан Сіро” та, як підсумок, емоційний обіграш дона Гасперіні (2:1). Дуван Сапата відкрив рахунок, Жуніор Мораєс та Манор Соломон відповіли, й цим дали надію на подальше позитивне просування — як не крути, попереду італійців чекала “спайка” з Ґвардіолою, а нас — хорвати.

Фанати (та і не лише вони) скажуть, що “Шахтар” прогавив момент, коли в боротьбі із балканцями взяв не шість, а саме два пункти. Й критики будуть праві, але частково — напередодні шостого туру “гірники” контролювали ситуацію та для євровесни в найголовнішому клубному турнірі їм було потрібно НЕ ПРОГРАТИ.

“Сіті” спокійно лідирував (11 очок), ми йшли слідом (6), далі — “Динамо” (5) та “Аталанта” (4). На жаль, все обернулося катастрофою — по перерві “королева провінціалів” суттєво додала, повела завдяки Тімоті Кастаню, змусила українців розкритися та добила зусиллями Маріо Пашаліча (результативну передачу віддав Руслан Маліновський) та Робіна Госенса.

Це був рік, коли спалахнув ковід та зіпсував плани. Але не виході вийшло не так погано — якщо й “Шахтар” десь не допрацював, то компенсував півфіналом ЛЄ. Гасперіні ж впорався із “Валенсією” (8:4) та в 1/4-й зупинився на “Парі Сен-Жермен” (1:2). Здається, усі залишилися задоволені.

Сучасний стан

а) тренер

66-річний Джан Пʼєро Гасперіні вважається одним із найшанованіших спеціалістів на ринку. Любителі мірятися титулами, звичайно, можуть покрутити пальцем біля скроні — що ж це за фахівець такий, в послужному списку якого лише самотня чашка Ліги Європи?

Не все оцінюється саме такими категоріями. Готові побитися об заклад, що будь-який колектив середньої руки просто мріє отримати коуча рівня та обізнаності, як Гасперіні. Робота з молодіжкою “Ювентуса”, самостійний досвід у “Кротоне”, “Дженоа”, “Інтернаціонале” (де взагалі не пішло, але в кого б там пішло після Жозе Моурінью та емоційної ями, виниклої внаслідок завоювання треблу?), “Палермо” та знову “Дженоа”. Італієць відчув на собі Крим, Рим та мідні труби, бачив дно та висоти, до котрих варто тягнутися — мудрість та прекрасна обізнаність справи перетворила “Гаспа” на небезпечного ворога.

Та авторитетну людину — наприклад, Джан Пʼєро відкрито конфліктував із Алехандро Гомесом, Йосипом Ілічичем, Русланом Маліновським та жодного разу не дав засумніватися у своїй потужності та важливості слова. Гравці люблять маніпулювати, не соромляться ставити особисті інтереси вище, не рахуються з тренерами, адже знають, що ті міняються.

Своєю хваткою Гасперіні нагадує сера Алекса Ферґюсона. Керівництво це усвідомлює та готове погоджуватися з певними нюансами — прикметно, що вищезгаданий “Папу” Гомес був виставлений за поріг.

б) команда

Перемога в Лізі Європи спровокувала логічні пертурбації в складі — частина футболістів себе банально вичерпала, підтвердила, що не стрибне вище уявної стелі, або ж піднялася у ціні та привабила більш заможні клуби. Як наслідок, “Аталанта” розлучилася з Теном Компейнерсом (54,70 млн євро, в “Ювентус”), Калебом Околі (14 млн євро, в “Лестер Сіті”), Алєксєєм Міранчуком (12 млн євро, в “Атланту”), Ніколо Камбʼягі (10 млн євро, в “Болонью”), Дуваном Сапатою (8,6 млн євро, в “Торіно”), Надіром Зортеєю (5 млн євро, в “Кальярі”) та Гансом Гатебуром (3 млн євро, в “Ренн”).

Перелік менш значущих імен відправився у оренду, дехто став вільним агентом, як от наш Віктор Коваленко. Словом, Гасперіні струсонув роздягальню й натомість поставив на таких новачків: по-перше, був повноцінно викуплений Шарль де Кетеларе (22 млн євро, із “Мілана”), по-друге, також зʼявилися Матео Ретегі (22 млн євро, із “Дженоа”), Рауль Белланова (20 млн євро, із “Торіно”), Бен Годфрі (12 млн євро, із “Евертона”), Ібрагім Сулемана (7,5 млн євро, із “Кальярі”), Ніколо Дзаньоло (6,5 млн євро, оренда із “Галатасарая”), Оділон Коссуну (5 млн євро, оренда із “Баєра”), Марко Брешіаніні (2 млн євро, оренда із “Фрозіноне”). Хуан Куадрадо та Руй Патрісіу приєдналися на безкоштовних засадах.

Зовсім не дивно, чому “королеву провінціалів” так “штормить”, й матчі даються важко. Щось приблизно схоже відбувається й у “Болоньї” (правда, там крім цілої низки трансферів змінився ще й тренер). Втім, це анітрохи не похитнуло позиції Джан Пʼєро — так, “Аталанта” не відзначається стабільністю, але кредит довіри до її очільника великий та не обговорюється. “Шахтарю” було б добре упіймати опонента, поки він розгублений та схильний до негативних ноток.

Джорджо Скальвіні та Джанлука Скамакка травмовані й точно не допоможуть; тим не менш, у розпорядженні “Гаспа” є ключові персонажі, готові виконати його установку та завадити українцям. Навряд чи хтось сумнівається в кваліфікованості Берата Джимсіті, Сеада Колашинаца, Маріо Пашаліча, Давіде Дзаппакости чи Адемоли Лукмана.

Підсумок

Суперники не в задовільному становищі та мотивовані виправити його за рахунок ЛЧ. Не факт, що ми побачимо яскравий поєдинок, але точно наповнений боротьбою. Тільки от коли “Болонья” позбавлена досвіду та трохи розгубилася, то “Аталанта” цим скілом володіє.

Не забуваймо про різницю в класі — “Лаціо” сильно пошматував “Динамо” та наочно продемонстрував важливість конкурентоздатного середовища. УПЛ поступається в багатьох компонентах, тож бути її лідером (а донеччани навіть не в трійці) — це майже ніщо, якщо міркувати європейськими категоріями.

Звісно, ми не ховаємо “Шахтар”, допускаємо, що він здатен зачепитися за результат, але не дивуйтесь, якщо ослаблені бергамаски підтвердять прогнози букмекерських контор.