ARTICLE AD BOX
Колишній захисник збірної України Олександр Коваль згадав поєдинок проти Росії у 1999 році (1:1) у кваліфікації на Євро-2000.
"Спогади та враження від матчу проти Росії в Москві 1999 року залишилися позитивні. Гра загалом була рівна, наприкінці Шевченко зрівняв, тому тільки позитивні. Від російських уболівальників тоді ворожості не було, але відчувалася зневага, ніби збірна України — другий сорт.
Коли Росія в тому матчі вийшла вперед, хотілося відігратися, довести, що ми не гірші за них. Я вірив, що ми можемо це зробити, це ж футбол, треба грати до останньої хвилини. Коли Шевченко забив, я побіг до нього разом з усією командою і головним тренером Йожефом Сабо. Усі раділи, обіймалися, відчували тільки хороші емоції. Після цього голу Філімонов був пригнічений, думаю, він був дуже засмучений, що припустився такої помилки наприкінці матчу.
Після поєдинку в нашу роздягальню зайшов Путін, але я не пам’ятаю дослівно, що він говорив. Кажуть, що подякував за гру і привітав із потрібним нам результатом, але по його обличчю було видно, що він був не щирим.
А коли ми їхали зі стадіону, то російські вболівальники почали кидати каміння і пляшки в наш автобус. Нам було неприємно, після цього залишилися негативні емоції. У той момент страху не було, нас супроводжувала міліція, але їхня одна машина нічого б не зробила з навалою вболівальників. Якби вони продовжили атакувати автобус, то було б важко відбитися від фанатів… Дорогою додому ми святкували, вітали один одного, тому що ця гра була важливою, всі були задоволені", - розповів Коваль в інтерв'ю NV.